Нова радість, або загадка віфліємської зорі
Нова радість стала, яка не бувала,
Над вертепом звізда ясна світлом засіяла.
Сьогодні як ніколи важливо згадати слова цієї чудової колядки, адже сьогодні - Сьогодні православне Різдво - свято перемоги світла над темрявою, добра над злом. Бажаємо всім нам скорішої ПЕРЕМОГИ, світла і добра.
Різдво - чудова нагода поговорити про астрономію, алже історію про народження Ісуса можна вважати справжнісіньким астрономічним детективом.
За легендою,вклонитися новонародженому прийшли три волхви. Їх вела з далеких країн яскрава зоря - та сама, що згадується в колядці.
Астрономи і історики вже майже 700 (!) років намагаються з'ясувати, яке астрономічне явище спонукало волхвів рушити у дальнію путь, визначити точну дату народження Ісуса , і з'ясувати, чи взагалі було таке явищє.
Потрібно сказати, що датування історичних подій за допомогою опису асторномічних явищ - один з поширених наукових методів. Якщо у літописах описані як історичні події, ак і астрономічні явища, що їх супроводжують, то встановити час події можна досить точно.
Але чи можливо встановити що саме описано у Біблії як "Віфліємська зоря"?
Скоріш за все ні, але ми все ж таки спробуємо подумати, яке ж астрономічне явищє могло сугувати її прототипом.
Якщо розглядати Вифлеємську зірку як дійсне астрономічне явище, що відбувалося в часи правління Ірода та перепису населення в Назареті, на які припали ранні роки Христа, то воно могло відбутися в проміжку від 8 року до н. е. до 1 року н. е. - саме тоді, коли Юдеєю правив Ірод. Ми також можемо припустити, що волхви були досвідченими астрологами, що добре зналися на русі небесних світил.
Одразу можна виключити деякі з астрономічних явищ, наприклад метеори та боліди, адже "Віфліємська зоря" описана як довготривале явищє, метеор же спостерігається кілька секунд.
Деякі вчені вважають, що це міг бути спалах Наднової зорі, адже це настільки яскраве видовищє, що блиск наднової видно і вдень.
Є кілька кандидатів на цю почесну роль :
23 лютого 4 року до Різдва Христового відбувся спалах наднової в сузір'ї Орла, якій зафіксовано у кітайських, корейських та палестинських хроніках.
Китайські літописи згадують появу яскравої зорі у сузір'ї Оріона 24 квітня 4року до різдва Христового.
Комета також часто розглядалася як прототип Віфліємської зорі.
Ввадалося, що це могла бути комета Галлея, яку спостерігали у 12 році до Різдва Христового.
Проте сучасні дослідники вважають цю теорію малоймовірною, оскільки в часи правління Ірода римські історики не зафіксували в літописах великих та яскравих комет.
Ба більше - комета вважалась нещасливим знаком, отже досвідчені астрологи наврядчи могли прийняти її за добру звістку.
А найбільш популярною гіпотезою наразі є гіпотеза про сполучення планет або планет і зірок, тобто явищє, коли ми спостерігаємо на небі небесні тіла дуже близько одне до одного.
Так наприклад на початку 6 року до нашої ери відбувалося з'єднання Юпітера з Сатурном в сузір'ї Риб. З'єднання Юпітера з Сатурном могло особливо цікавити перських і вавилонських астрологів, оскільки Юпітер вважався «царською зіркою», а Сатурн «зіркою євреїв». Вавилонські астрономи були здатні передбачати з'єднання планет, таким чином ця астрономічна подія була очікувана.
На користь цієї гіпотези може говорити й те, що згідно з Євангелієм, самі мешканці Юдеї не помітили жодного надзвичайного явища. З'єднання планет — це явище, для непосвячених не особливо примітне, але воно має велике значення для астрологів.
Гіпотез дуже багато і ми навряд чи дізнаємось, чи правдиві вони, проте ми кожне різдво прикрашаємо ялинки, оселі і різдвяні святкування зірками - на згадку про зорю, що вказувала шлях Волхвам.
